- навикати
- —————————————————————————————навика́тидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
навикати — а/ю, а/єш, недок., нави/кнути, ну, неш; мин. ч. нави/к, ла, ло; док., розм. 1) Засвоювати, набувати звичку до чого небудь; привчатися що небудь робити, якось діяти. 2) Набувати навичок, досвіду в чому небудь … Український тлумачний словник
навикнути — див. навикати … Український тлумачний словник
звикати — звикти, звикнути 1) (перев. з інфін. набувати звички робити що н.), навикати, навикнути, звикатися, звикнутися 2) (до кого чого й з інфін. повністю пристосуватися до кого / чого н., уважати щось звичайним, звичним), звикатися, звикнутися,… … Словник синонімів української мови
навчитися — научитися, научатися, навчатися (чого, з інфін., зі сполучним сл. як набути певних знань, навичок, уміння що н. робити), вивчитися, вивчатися (чого й з інфін.); підкуватися, підовуватися (з чого, в чому й без додатка набути певного запасу… … Словник синонімів української мови